Толерантність як норму сучасного цивілізованого світу продекламовано в Резолюції Генеральної Конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року як «Декларацію принципів толерантності». З того часу цей день щороку відзначається як Міжнародний день толерантності по усій планеті.

З латини tolerantia означає «стійкість, витривалість».

Синоніми толерантності ‒ це терпимість, повага до чужої думки, лояльність. Толерантність повинні виявляти як окремі люди та групи людей, так і держави.

Філософський аспект поняття толерантності.

Толерантність ‒ це готовність постійно і з гідністю сприймати будь-яку особистість або подію. Синоніми: терпіння, терпимість, витримка, примирення, стриманість, володіння собою, врівноваженість,  холоднокровність, стійкість, відкритість, мудрість.

 

Політичний контекст.

Толерантність – це повага до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки, прийняття і правильне розуміння різноманіття культур нашого світу, форм самовираження людини і способів вияву людської індивідуальності.

Синоніми: неупередженість, об'єктивність, справедливість, об'єктивізм, коректність, лояльність, демократичність.

Загальнопедагогічний контекст.

Толерантність ‒ це готовність прийняти інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на засадах згоди й порозуміння.

Синоніми: почуття такту, ввічливість, чемність, галантність, вихованість, доброзичливість, дипломатичність.

Соціологічний аспект.

Толерантність ‒ це милостивість, делікатність, прихильність до іншого.

Синоніми: люб'язність, шанобливість, дбайливість,  чутливість, чуйність, гнучкість, тонкість, любов, доброта.

Якщо братися будувати міцний будинок, то варто дотримуватися певних технологій, а толерантність це сучасна технологія миротворення. Толерантність ‒ це рівновага, баланс, безпека й гармонія в суспільних відношеннях з урахуванням  індивідуальних людських якостей. Тільки завдяки толерантності можна побудувати мирне та гармонійне суспільство.

Усі люди мають бути повністю інтегровані в суспільство і бути рівноправними незалежно від раси, статі, національності або релігії. Хоча в житті ми часто натрапляємо на упередженість, стереотипізацію, глузування, ненависть, безпідставні звинувачення, залякування, домагання тощо.

Усі люди мають бути захищені від масової дискримінації, релігійного переслідування, залякування, вияву ксенофобії, расизму, фашизму.

Але не потрібно плутати толерантність з поблажливістю або потуранням. Вияв толерантності, який співзвучний повазі прав людини, не означає терплячого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або поступок чужим переконанням. Заповідь толерантності – нульова толерантність до дискримінації та насильства.

Здатність людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини, називають асерт́ивністю. Це здатність у ситуації зовнішнього тиску коректно відстоювати свої інтереси та свою лінію поведінки, спокійно казати «ні» тому, що вас не влаштовує та продовжувати в соціально прийнятній формі ефективно наполягати на своїх правах. Асертивність – це самоствердження через конструктивну діяльність, досягнення майстерності безконфліктного спілкування. Стати асертивним, тобто навчитися відстоювати себе і захищати свої права у спокійній неагресивній манері, це значить  поєднати свою внутрішню силу з увічливістю в стосунках з оточенням.

Поняття толерантності вбирає в себе багато позитивних людських якостей та проявів особистості, головними серед них є щирість, мудрість, людяність.

Толерантність – це насамперед активне ставлення, що формується на основі визнання універсальних прав і основних свобод людини. Архієпископ Фултон Дж. Шін, якого в США вважають «найбільшою зіркою католицьких медіа» 50‒80 років минулого століття, казав: «Терпимість відноситься лише до людей, але ніколи до істини або принципів. Що стосується останніх, ми повинні бути нетерпимими…».

Куб Блума: як використати?

Бенджамін Семюел Блум – відомий американський психолог методів навчання, творець таксономії Блума (таксономії педагогічних цілей в пізнавальній сфері). Під його керівництвом було визначено цілі когнітивної групи, цілі афективної групи (виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо) та цілі психомоторні (навички письма, мовні, фізичні, трудові навички). Іншими словами ці цілі можна позначити блоками “Знаю“, “Творю” і “Вмію“. Тобто, дитині пропонують не готове знання, а проблему. А вона, використовуючи свій досвід і знання, повинна знайти шляхи вирішення цієї проблеми.

Саме таксономія Блума й стала основою методу “Кубик Блума”. Що ж потрібно для його використання та як це можна зробити?

1. Знадобитися звичайний паперовий куб, на гранях якого написано:

• Назви
• Чому
• Поясни
• Запропонуй
• Придумай
• Поділися

2. Формулюється тема уроку (має містити ряд питань, на які доведеться відповідати).

3. Учитель кидає кубик. Грань, що випала вкаже: якого типу питання слід задати. Зручніше орієнтуватися по слову на гранях кубика – з них і повинні починатися питання.

Класифікація питань 

Прийом розвитку критичного мислення “Куб Блума” унікальний тим, що дозволяє формулювати питання самого різного характеру.

• Назви. Передбачає відтворення знань. Це найпростіші питання. Учневі пропонується просто назвати предмет, явище, термін і т.д. Наприклад, “Назвіть головних героїв давньогрецьких міфів. Або “Назвіть три причини початку революції”,”Що таке Реформація?” Даний блок можна урізноманітнити варіативними завданнями, які допомагають перевірити найзагальніші знання по темі. Наприклад, використовуючи Куб Блума на уроках історії, в блок “Назви” можна включати завдання на знання термінології.
• Чому. Це блок питань дозволяє сформулювати причинно-наслідкові зв’язки, тобто описати процеси, які відбуваються з зазначеним предметом, явищем. Наприклад: Чому Карл був прозваний Великим? Чому вимерли динозаври? тощо
• Поясни. Це питання уточнюючі. Вони допомагають побачити проблему в різних аспектах і сфокусувати увагу на всіх сторонах заданої проблеми. Додаткові фрази, які допоможуть сформулювати питання цього блоку: Ти дійсно думаєш, що …
• Придумай – це питання творчі, які містять в собі елемент припущення, вигадки .
• Запропонуй. Учень повинен запропонувати свою варіанти дій, які дозволили б змінити ту чи іншу ситуацію, або запропонувати своє бачення проблеми, свої ідеї. Тобто учень повинен пояснити, як використовувати ті чи інші знання на практиці, для вирішення конкретних ситуацій
• Поділися – питання цього блоку призначені для активації розумової діяльності учнів, вчать їх аналізувати, виділяти факти і слідства, оцінювати значимість отриманих відомостей, акцентувати увагу на їх оцінці. Питанням цього блоку бажано додавати емоційне забарвлення. Іншими словами – сконцентрувати увагу на відчуттях і почуттях учня, його емоціях, які викликані названої темою.

Варіанти використання “Куб Блума” на уроках

Прийом критичного мислення “Кубик Блума” універсальний. Його може використовувати не тільки будь-який вчитель-предметник, а й викладачі ВНЗ, психологи, соціологи. Можливі два варіанти:

Питання формулює сам учитель. Це більш легкий спосіб, який використовується на початковій стадії – коли необхідно показати учням приклади, способи роботи з кубиком.

Питання формулюють самі учні. Цей варіант вимагає певної підготовки від дітей, оскільки придумати питання репродуктивного характеру легко, а ось питання-завдання вимагають певного досвіду.

Варіант куба:

 

 День української писемності та мови встановлено в пам'ять про Преподобного Нестора – київського літописця, послідовника засновників слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Нестор Літописець з 1073 року було ченцем Києво-Печерського монастиря. Він також відомий як письменник-агиограф, автор "Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського". За однією версією, святий Нестор вважається упорядником, за іншою, – автором "Повісті временних літ". Помер 1113 року, мощі святого зберігаються у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

Традиції в День української писемності та мови

• У свято прийнято покладати квіти до пам'ятника святого Нестора Літописця.

• Батьки 9 листопада йдуть до церкви, щоб поставити свічку преподобному Нестору і помолитися про допомогу дитині в навчанні.

• З 2000 року в День української писемності та мови в прямому ефірі "Українського радіо" транслюють "Диктант національної єдності", який може написати кожен охочий.

• У свято стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, щорічна кількість учасників якого становить понад 5 мільйонів з 20 країн світу.